Що таке здоров'я? Наявність і збереження здоров'я дитини як умова її повноцінної адаптації до шкільного життя.


Початок систематичної шкільної освіти це нова соціальна роль, нові обов'язкові вимоги, якісно нові завдання, які ставить перед дитиною соціум. Діти, які саме у 1-му класі змогли адаптуватися до шкільного життя, дістати задоволення від своїх успіхів, як правило, успішно навчаються не лише в початковій, а й в основній та старшій школі. Для того, щоб адаптуватися у нових умовах шкільного життя, успішно долати труднощі й постійне психічне навантаження і стрес, дитина має бути насамперед здоровою.


Здоров'я це не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів. Це стан душевного, фізичного і соціального благополуччя. Це позитивне відчуття життя, повний вияв життєвих сил, багатогранна тривала соціальна активність, гармонійний розвиток особистості. Виокремлюють фізичний, психічний, соціальний і духовний рівні здоров'я, які взаємопов'язані та доповнюють один одного.
Фізичне здоров'я — це правильне функціонування організму і кожної з його систем.
Дитина, яка має йти до школи, повинна бути готовою до неї насамперед фізично.
Ознаками фізичного здоров'я першокласника є позитивні зміни у фізичному і функціональному розвитку дитини. Вони ви­ражаються в тому, що дитина рідко хворіє, швидко і без усклад­нень видужує, має сильний імунітет, міцний сон, нормальний апе­тит, хорошу фізичну і розумову працездатність, правильну поста­ву. У неї відповідно до віку розвинена моторика, тобто наявність елементів техніки всіх видів життєво важливих рухів, володіння певними уміннями і навичками у спортивних вправах та іграх.

Психічне здоров'я — це рівновага й сталість психіки, адек­ватне сприйняття реального світу, нормальна діяльність вищих психічних функцій (почуттів, волі тощо). Це розвиток довільних дій, уміння докласти вольові зусилля: витримку , наполегливість, рішучість, сміливість для досягнення поставленої мети. Цей рівень здоров’я виражається у позитивному емоційному настрої, відчутті безумовного прийняття, захищеності, любові.

Соціальне здоров'я — функціонування особистості як по­вноправного члена суспільства; доброзичливі, безконфліктні взаємини в сім'ї, соціумі, статева ідентифікація. Для дітей дошкільного віку— це цікавість до оточуючого світу, вміння підкорятися вимогам дорослого, сформованість навичок само­обслуговування та гігієнічних навичок відповідно до віку, вміння налагоджувати адекватні стосунки з дорослими та однолітками тощо.

Духовне здоров'я можна визначити як спроможність особистості будувати своє життя відповідно до гуманістичних ідеалів, що виробило людство упродовж історії. Його характери­зують здатність людини співчувати, співпереживати, надавати до­помогу іншим, бажання поліпшити навколишнє життя, прагнення до самовдосконалення, відповідальне ставлення до себе і сво­го життя.

Велике значення у формуванні здоров'я дитини має сім'я.

У цьому віці найбільший авторитет має той з батьків, хто однієї статі з дитиною. Його емоційно неприйнятна поведінка може травмувати дитину. У цьому разі у дітей простежується порушення розвитку впевненості у собі: хлопчики стають боязкими, а дівчатка тривожними. Психологічні дослідження довели, що часто-густо не­врозу у дітей передує невроз у батьків (чи одного з них). Отже, сім'я справляє великий вплив на вікову та індивідуальну специфіку дитини, на перспективи подолання нею можливих по­дальших психологічних ускладнень.

Водночас дитина не є об'єктом чиїхось впливів — вона активний діючий суб'єкт. Важливу роль відіграють особливості сімейного виховання. Негатив­ний вплив мають такі особливості виховних впливів як: низька згуртованість сім'ї, що призводить до емоційної напруги, високої ступені суперечливості, непослідовності і неадекватності у ви­ховних впливах; неадекватна віку висока ступінь опіки, обмежен­ня і контролю по відношенню до будь-яких сфер життєдіяльності дітей; підвищена стимуляція можливостей дітей, тому, не див­лячись на загальне позитивне ставлення до них, часте засто­сування погроз, морального тиску. Розумні вимоги до дити­ни, її емоційне прийняття з боку батьків, демократичний стиль спілкування — все це сприяє адекватному ставленню дитини до власного здоров'я.

Отже, дорослі мають так організувати середовище, в якому живе й розвивається дитина, щоб вона була насам­перед здоровою, що сприятиме повноцінному розвитку дитини на всіх етапах онтогенезу. На це спрямовані посильні фізичні на­вантаження, якісне харчування, загартування, достатня кількість повноцінного сну, психологічний комфорт, позитивний емоційний настрій, здатність співчувати і розуміти іншого, відчуття безумов­ного прийняття, захищеності, любові.

Використана література : Дитячий садок №19 ( 547) 2010р.