Методичні рекомендації

Методичні рекомендації

підготувала вихователь-методист

Міхеєва К.Л.

Формуємо в дітей навички безпечної поведінки

Дошкільники не завжди можуть передбачити наслідки небезпечних розваг. Опинившись у епіцентрі подій, вони через брак досвіду не знають, як діяти в несприятливих умовах, які загрози на них чатують. Тому педагоги закладу дошкільної освіти  мають систематично формувати в дошкільників відповідні віку стереотипи безпечної поведінки в довкіллі.

             Що має знати та вміти дитина?

    Зміст Державного стандарту дошкільної освіти орієнтує на те, що діти дошкільного віку мають диференціювати відповідні віку поняття про «безпечне» та «небезпечне». Також вони мають усвідомлювати важливість безпеки життєдіяльності. Тому слід ознайомити дітей з чинниками ризику, з якими вони можуть стикнутися.

     Під час освітньої взаємодії з дітьми слід звернути їхню увагу на те, як правильно одягатися взимку та як уникнути застуди. Окремо слід обговорити особливості поведінки на льоду. Важливо розповісти дітям про те, що в зимовий період транспорт на дорогах може рухатися інакше через сніг та ожеледицю. Тому слід бути обережнішими, коли переходиш дорогу чи користуєшся громадським транспортом.

       Одним із пріоритетних завдань педагогів є формування у вихованців навичок безпечної поведінки. Адже дошкільники активні, допитливі, рухливі, тож, не вміючи правильно поводитися на ігровому чи спортивному майданчиках, можуть легко травмуватися, завдати шкоди своєму здоров’ю.

        В умовах воєнного стану не втрачає актуальності робота з формування в дітей умінь діяти в екстремальних умовах. Також важливо нагадати дітям, що не можна чіпати невідомі предмети на вулиці, навіть якщо це іграшка, що лежить біля прикрашеної ялинки в парку. Проте пояснювати це варто обережно, без погроз та залякувань.

          Неприпустимо акцентувати увагу дітей на страшних наслідках нещасних випадків. Такий підхід може травмувати їхню психіку, призвести до стресів, тривожності, фобій, страхів і навіть стійких неврозів.

     Навчаючи дітей безпечної поведінки, слід приділити особливу увагу правилам орієнтування та формуванню навичок швидкої реакції в екстремальних ситуаціях. Поглиблені знання дітей про навколишнє середовище формують у них готовність до ситуацій, у яких вони можуть опинитися.

       Освітня робота з дошкільниками має забезпечити необхідний рівень знань дитини для безпечного перебування в довкіллі та формування в неї елементарних, домірних віку норм поведінки в надзвичайних ситуаціях.

             Які форми й методи роботи використовувати?

Формувати навички безпечної поведінки дітей можна різними способами.

  •   Це й особистий приклад дорослих, і ознайомлення дітей із правилами поведінки під час бесід, читання художньої літератури, розглядання картин тощо. Але найефективніше навичка формується під час використання дитиною певного способу поведінки в різних життєвих ситуаціях і багаторазового проживання його в ігровій діяльності. Причому на практиці виявляється, що дітям значно простіше діяти за правилами, які вони виробили самостійно, ніж дотримувати тих, які увів вихователь.
  •  Для того щоб діти не лише запам’ятали правила безпеки, а й навчилися спиратися на них в різних життєвих ситуаціях, слід час від часу створювати відповідні проблемні ситуації під час занять та ігор.
  •     Розповідь вихователя про небезпечність прогулянки по тонкій кризі навряд чи справить на дітей бажане враження. Ліпше обіграти з дітьми, як слід поводитися, якщо раптом опинився на льоду, чи потрібно перейти вулицю під час ожеледиці тощо.
  •    Формуючи навички безпечної поведінки у дітей, обов’язково слід проводити практичні тренінги з евакуації дітей та працівників із приміщень дитячого садка. Мета цих заходів — відпрацювати правильну поведінку учасників освітнього процесу під час екстремальних ситуацій: повітряних тривог, аварій, стихійних лих, загрози техногенних небезпек тощо. Адже в зимовий період евакуація зазвичай ускладнюється через погодні умови та необхідність швидко одягти дітей.
  •   Також вихователям стануть у пригоді «хвилинки безпеки». Чому хвилинки? Тому що тривають лише кілька хвилин. Їх варто проводити під час повсякденних справ дітей, наприклад під час зборів на прогулянку чи підготовки до сну. Під час таких «хвилинок безпеки» варто повторювати з дітьми:
       номери телефонів пожежної охорони та швидкої допомоги;
       прізвища та імена батьків;
       домашню адресу;
       короткі правила поведінки в різних ситуаціях тощо.
  •  Окрему увагу слід приділити організації проєктної діяльності дошкільників. Практика довела, що під час реалізації проєктів діти краще сприймають й швидше засвоюють інформацію. У них розвивається пізнавальна активність, допитливість, самостійність, відповідальність, творчі здібності та комунікативні навички.
  •   Узимку доцільно реалізувати з дітьми проєкти, спрямовані на формування навичок особистої безпеки дітей.
  •     Безпека дитини значною мірою залежить від її батьків. Адже чимало проблем, пов’язаних із безпекою дошкільників, неможливо розв’язати лише в стінах дитячого садка. Тому за можливості батьків слід залучати до спільних з дітьми заходів. Також серед батьків необхідно проводити просвітницьку роботу. Її мета — донести до них ті питання безпеки, з якими насамперед слід ознайомити дітей у сім’ї.

           Підсумуємо :

Під час освітньої взаємодії з дітьми варто віддавати перевагу таким формам і методам роботи, що дають змогу дітям на практиці застосовувати правила безпечної поведінки. Завдяки цьому діти не лише знатимуть правила особистої безпеки взимку, а й умітимуть пояснювати їх, обґрунтовувати необхідність їх застосування в екстремальних ситуаціях, а головне — підпорядковуватимуть їм свою поведінку.

 Використано  матеріали Наталії Савінової, 

шеф-редактора Експертус Освіта журнал ««Вихователь-методист» № 1-2024



МОВНІ ІГРИ ПО ДОРОЗІ В ДИТЯЧИЙ САДОК
✨ Що з чого складається? Стілець складається зі спинки, сидіння, ніжок. Сорочка складається з рукавів, коміра, кишень, гудзиків.
✨ Хто ким був раніше? Курочка була раніше курчам, а ще раніше яйцем. Риба була раніше мальком, а ще раніше ікринкою. Яблуко було раніше квіточкою.
✨ Що спільного? Що спільного може бути у яблука і кубика? Вони обидва можуть бути червоними. Що спільного у ялинки і кактуса? У них є голки. Що спільного у пташки і літака? У них є крила.
✨ Що станеться, якщо ... Що станеться, якщо не закрити холодильник? Що станеться, якщо залишити ввімкненою воду? Вислухайте відповіді дитини. Деяким ви здивуєтеся самі. Така гра розвиває мислення малюка.
✨ Один - багато. Стілець - стільці, лікар - лікарі, людина - люди.
✨ Назви ласкаво. Кіт - котик, будинок - будиночок, машина - машинка.
✨ Я знаю п'ять імен. Дитина плескає в долоні - Таня, Софія, Богдан, Даня, Тіма. Називати можна не тільки імена - назви тварин, квітів, види посуду, меблів і т.д.
✨ Узагальнюємо. Ви називаєте: береза, дуб, клен. Дитина повинна узагальнити - це дерева. Чашка, ложка, виделка - це посуд. Літак, вертоліт, дирижабль - це транспорт (уточнюємо: повітряний).
✨ Антоніми. Найвищий - найнижчий, важкий - легкий, вгору - вниз, чорний - білий.
✨ Асоціації. Називайте дитині предмет, а вона придумує асоціації, які у неї виникли з цим предметом. Наприклад: стакан - скло, білка - горішки, зайчик - морквина, льотчик - літак, книга - картинки.
✨ Консервуємо. Скажіть дитині, що у вас є трилітрова банка, в яку ви будете консервувати всі слова на букву М, наприклад: малина, машина, моль, морква, магазин, міна, морозиво.
✨ Що зайве? Мама каже: «В саду ростуть: яблуко, персик, бегемот, малина». Дитина називає зайве або плескає в долоні, коли почує зайве слово.
✨ Я бачу щось ... Я бачу щось червоне - відшукуємо очима всі червоні предмети і називаємо їх. Можна змагатися - хто побачить більше червоних (зелених, круглих) предметів.
✨ Загадуємо слово. Малюк загадує будь-яке слово. Мама за допомогою навідних запитань намагається дізнатися - що це. Наприклад: воно їстівне? У нього є крила? Його любить їсти зайчик? Потім міняємося місцями.           
                                                                                               Використано  матеріали Марини Грановіч
сайт "Дитячий психолог"