ВСЗЯО
І. Загальні положення
1.1.
Положення
про внутрішню систему забезпечення якості освіти в закладі дошкільної освіти «Золота рибка» Горішньоплавнівської
міської ради Полтавської області розроблено відповідно до вимог
Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VІІІ, Закону України
«Про дошкільну освіту» від 06.09.2018, Базового компоненту дошкільної освіти,
Статуту закладу.
1.2.
Основні
терміни, що застосовуються у Положенні та їх визначення:
-
відповідальність
і автономія - здатність особи застосовувати знання та навички самостійно та
відповідально;
-
рівень
- структурна одиниця Національної рамки кваліфікацій, що визначається певною
сукупністю результатів навчання, які є характерними для кваліфікацій
відповідного рівня;
-
компетентність
- динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів,
цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно
соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність;
-
комунікація
- взаємодія осіб з метою передавання інформації, узгодження дій, спільної
діяльності;
-
освітня
кваліфікація - визнана закладом освіти чи іншим уповноваженим суб’єктом
освітньої діяльності та засвідчена відповідним документом про освіту сукупність
встановлених стандартом освіти та здобутих особою результатів навчання та
компетентностей;
-
професійна
кваліфікація - визнана кваліфікаційним центром, суб’єктом освітньої
діяльності, іншим уповноваженим суб’єктом та засвідчена відповідним документом
стандартизована сукупність здобутих особою результатів навчання та
компетентностей, що дають змогу виконувати певний вид роботи або провадити
професійну діяльність;
-
результати
навчання - знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності,
інші особисті якості, що набуваються у процесі навчання, виховання та розвитку,
які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти;
-
уміння/навички
- здатність застосовувати знання для виконання завдань та розв’язання проблем.
-
метою дошкільної освіти є забезпечення цілісного
розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом
виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок;
-
освітня діяльність - діяльність суб’єкта
освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію
освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті;
-
якість освіти - відповідність результатів навчання вимогам,
встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти;
-
якість освітньої діяльності - рівень організації, забезпечення та
реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та
відповідає вимогам, встановленим законодавством.
1.3.
Основними
документами, які визначають критерії якості дошкільної освіти, є Державний стандарт дошкільної
освіти – Базовий компонент дошкільної освіти, освітня програма розвитку дитини
від 2 до 7 років «Українське дошкілля», що розкриває зміст його реалізації в
кожному віковому періоді розвитку
дошкільника, парціальні програми для реалізації змісту варіативної складової
Базового компонента .
Комплексна
програми
"Українське
дошкілля" Програма
розвитку дитини дошкільного віку |
Білан О.І.,Возна Л.М., Максименко
О.Л. та
ін. |
Лист
МОН, молоді та спорту України від
23.05.2017 № 1/11-4988 |
Парціальні програми
"Про
себе треба знати, про себе треба дбати." Парціальна
програма з основ здоров'я та безпеки життєдіяльності дітей дошкільного
віку |
Лохвицька
Л. |
лист
ІМЗО від 04.12.2018 р. № 22.1/12-Г-1056 |
Інклюзивна освіта
Програма
розвитку дітей дошкільного віку зі спектром аутичних порушень |
Науковий редактор
та упорядник Д.І.Шульженко |
лист
МОН України від 11.09.2013
№ 1/11-13887 |
Комплексна
програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт» |
Наук.
кер. та заг.ред.Т.В.Скрипник. |
Гриф
Міністерства освіти
і науки. від 04.04.2013 № 1/11-6544 |
1.4.
Систему
забезпечення якості дошкільної освіти (систему внутрішнього забезпечення
якості) закладу дошкільної
освіти «Золота рибка» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району
Полтавської області (далі – Систему) розроблено згідно з принципами:
-
відповідності
Базовому компоненту дошкільної освіти;
-
автономії
дошкільного навчального закладу, який несе відповідальність за забезпечення
якості освітньої діяльності та якості дошкільної освіти;
-
системного
підходу, який передбачає управління якістю на всіх стадіях освітнього процесу;
-
дитиноцентризму
- головний суб’єкт, на
якого спрямована освітня діяльність закладу — дитина;
-
автономності
- самостійність
у визначення стратегії і напрямів розвитку закладу у виборі форм і методів
організації освітнього процесу, які відповідають нормативно-правовим
документам, Базовому компоненту дошкільної освіти;
-
системності
- усі компоненти та функції системи
управління діяльністю закладом дошкільної освіти взаємопов'язані, що створює
взаємозалежність між ними;
-
цілісності
- єдність усіх
видів освітніх виливів на здобувача дошкільної освіти, їх підпорядкованості
головній меті освітньої діяльності, яка передбачає всебічний розвиток,
виховання і соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої
взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання протягом
життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації,
відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності;
-
вдосконаленню
- потреба
постійного вдосконалення освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та
зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність
освітньої діяльності;
-
партнерству
- взаємодія учасників освітнього
процесу, побудована на довірі та повазі, зацікавленості до суб'єктів освітнього
процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб, готовності до
конструктивної співпраці для досягнення високої якості освітнього процесу;
-
відкритості
і прозорості - процедури системи забезпечення
якості освітньої діяльності відкриті та зрозумілі для учасників освітнього
процесу;
-
гнучкості
і адаптованості - можливість відповідно до внутрішніх умов та зовнішніх впливів
змінювати методи управління якістю, отримувати зворотні зв'язки та різні
комунікації;
-
іннаваційності
- здатність
продукувати та впроваджувати нові, відсутні у практиці закладу ідеї,
технології, методики, пов'язані із забезпеченням якості дошкільної освіти.
1.5. Мета внутрішньої системи якості освіти
закладу складається з об'єднання й інтеграції організаційних, методичних,
кадрових зусиль і ресурсів ЗДО з урахуванням різноманітних факторів та
умов для досягнення високої якості освітнього процесу та його результатів, що
відповідають кращим зразкам і відповідним стандартам.
1.6. Компоненти ВСЗЯО:
-
стратегія
(політика);
-
організаційно-функціональна
структура;
-
процедури
внутрішньої системи оцінювання якості освіти та освітньої діяльності;
-
критерії,
правила і процедури оцінювання здобувачів в освіти;
-
критерії,
правила і процедури оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників;
-
умови
якісної організації освітнього процесу (умови, за яких стає досяжним належний
рівень освіти вихованців закладу);
-
системи
та процеси управління закладом дошкільної освіти, зокрема інформаційні;
-
система
та механізми забезпечення академічної доброчесності.
1.7.
Заклад
працює у взаємодії з усіма зацікавленими суб’єктами, до яких відносяться:
-
здобувачі
освіти, їх батьки та особи, які їх замінюють;
-
педагогічний
персонал закладу дошкільної освіти;
-
засновник
– Горішньоплавнівська міська
рада;
-
відділ
освіти Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської
області;
-
Центр
професійного розвитку педагогічних працівників відділу освіти
Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області;
-
Громадські
організації, благодійний фонд, телебачення з попереднім погодженням з
Засновником ЗДО.
1.8.
Критеріями
ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:
-
відповідність
досягнень здобувачів освіти державним вимогам до рівня освіченості,
розвиненості та вихованості дитини 6 (7) років, сумарного кінцевого показника
набутих дитиною компетенцій перед її вступом до школи;
-
відповідність
узагальнених показників результату освітньої роботи (сформованість
певного виду компетенцій) змісту освітніх ліній, визначених інваріантною
складовою Базового компонента дошкільної освіти;
-
ефективність
реалізації варіативної складової змісту дошкільної освіти відповідно до
індивідуальних інтересів і потреб дітей, запитів і побажань батьків, наявних
умов розвитку дошкільників;
-
якісний
склад та ефективність роботи педагогічних працівників;
-
показник
наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для
забезпечення якісного освітнього процесу.
2.
Стратегія
2.1. Місія.
-
збереження
здоров’я дитини;
-
забезпечення
особистісного зростання кожного вихованця з урахуванням його здібностей
та індивідуальних особливостей;
-
створення
умов для саморозвитку дитини, розвитку її життєвої компетентності, формування
ціннісних орієнтирів та здорового способу життя.
2.2.
Мета
-
створення
сприятливих умов для особистісного становлення і творчої самореалізації кожної
дитини, формування її життєвої компетентності, базису особистісної культури
через відкриття світу в його цілісності та різноманітності;
-
зміцнення
та розвиток матеріально-технічної та навчально-методичної бази;
-
забезпечення
економічних і соціальних гарантій для професійної самореалізації педагогічних
працівників.
2.3.
Завдання
-
створювати
освітнє середовище для оптимального розвитку кожного вихованця, відповідно до
його задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних
особливостей, культурних потреб;
-
забезпечувати умови постійного професійного
зростання та самореалізації педагогів;
-
актуалізувати питання забезпечення умов, які
сприяють якісній організації освітнього процесу та інклюзивній освіті;
-
отримувати об'єктивну інформацію про
функціонування і розвиток закладу дошкільної освіти;
-
сприяти розвитку партнерських відносин усіх
учасників освітнього процесу:
-
забезпечувати інформаційну відкритість
діяльності закладу дошкільної освіти;
-
запобігати проявам дискримінації, булінгу;
-
знаходити оптимальні чинники впливу на
результативність освітнього процесу та впроваджувати їх у дію.
3.
Організаційно-функціональна
внутрішньої системи забезпечення якості освіти
3.1. Організаційно-функціональна
структура
ВСЗЯО — це
суб'єкти, які здійснюють або включені у процеси оцінювання якості освіти та інтерпретації отриманих результатів:
адміністрація закладу; тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів, групи моніторингу);
педагогічна рада.
3.1.1.
Адміністрація закладу
дошкільної освіти:
-
формує
блок
локальних актів,
що регулюють
функціонування ВСЗЯО
закладу дошкільної освіти і додатків до них,
представляє їх на засіданні педагогічної ради, після схвалення педагогічною
радою, керівник
затверджує і контролює їх виконання;
-
готує
пропозиції, спрямовані на вдосконалення ВСЗЯО
у закладі
дошкільної освіти, бере участь
у заходах щодо змісту пропозицій;
-
організовує проведення у закладі дошкільної освіти контрольно-оцінних процедур;
-
забезпечує
умови для підготовки педагогів закладу дошкільної освіти, батьків або інших законних
представників дітей,
громадських
експертів до здійснення
контрольно-оцінних процедур;
-
організовує та здійснює систему моніторингу якості освіти: збір, обробку (аналіз), зберігання та надання інформації про стан і динаміку розвитку на рівні закладу дошкільної освіти;
-
формує інформаційно-аналітичні матеріали за результатами оцінки якості освіти та надає інформацію про якість освіти на різні рівні системи управління (педагогічна рада, загальні збори
колективу тощо);
-
ухвалює управлінські рішення щодо
розвитку якості освіти
на основі аналізу
результатів, отриманих в
процесі
реалізації ВСЗЯО.
3.1.2.
Тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів,
група моніторингу):
–
розробляють або формують методики оцінки якості освіти за
напрямами діяльності закладу дошкільної освіти: параметри, критерії та
показники, методи та форми;
-
беруть участь в експертизі динаміки розвитку вихованців та рівня професійної компетентності педагогів закладу дошкільної освіти;
-
формують пропозиції для адміністрації з вироблення управлінських рішень за результатами внутрішньої оцінки якості освіти на рівні дошкільного закладу.
3. 1. 3. Педагогічна рада:
-
діє в межах повноважень, визначених нормативно-правовими
актами;
-
розглядає, ухвалює та оцінює основні питання діяльності закладу дошкільної освіти;
-
ухвалює рішення щодо питань функціонування закладу дошкільної
освіти, оновлення змісту освіти в зв'язку з появою нових стандартів освіти;
підвищення ріння професіоналізму педагогів через впровадження нових освітніх
технологій; підвищення якості освіти на основі аналізу результатів, отриманих
у процесі оцінки якості.
4.
Характеристика чинної внутрішньої системи
забезпечення якості освіти в закладі
дошкільної освіти «Золота рибка» Горішньоплавнівської міської ради Полтавської
області
4.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти регламентує
зміст і порядок забезпечення якості освіти для здобувачів освіти за такими
напрямами:
- освітнє середовище;
- система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти;
- система педагогічної діяльності;
- система управлінської діяльності.
Напрям 1. Освітнє середовище закладу
дошкільної освіти
1. Матеріально-технічні
умови.
1.1. Безпечність,
доступність і комфортність будівлі, приміщення, споруд, обладнання й території.
1.2. У
закладі забезпечено архітектурну доступність, приміщення і територій закладу
адаптовані до використання учасниками освітнього процесу, зокрема: туалетні
кімнати, групові осередки, маршові сходи облаштовані з урахуванням
індивідуальних освітніх потреб.
1.3. У
закладі, в разі потреби, облаштовується та діє ресурсна кімната (осередок), у
наявності дидактичні засоби відповідно до освітніх потреб здобувачів освіти.
1.4. Групові
приміщення для дітей раннього віку розташовані на першому поверсі та
забезпечені окремими входами. Кожне групове приміщення для дітей певного віку
ізольоване від решти групових приміщень.
1.5. Групові та ігрові майданчики облаштовані для
ігор та діяльності дітей. Майданчики обладнані тіньовими навісами, ігровим та
фізкультурно-спортивним обладнанням, що відповідає кількості вікових груп та
віковим особливостям здобувачів освіти та запитам дітей з особливими освітніми
потребами.
1.6. У
приміщеннях закладу повітряно-тепловий режим та освітлення відповідає санітарним
нормам. Приміщення прибрані, утримуються в порядку и чистоті. Здійснюється
щоденне вологе прибирання та провітрювання усіх приміщень. Меблі, обладнання,
опалювальні прилади, підвіконня, стіни, ручки дверей тощо щоденно протираються.
Столи в ігрових групових приміщеннях, після кожного прийому їжі миються.
Облаштовані туалетні кімнати, утримуються в належному стані.
1.7. Оснащеність
групових приміщень, кабінетів сучасним обладнанням, меблями та засобами
навчання.
1. 8. Використання джерел фінансування на
утримання та розвиток матеріально-технічної бази закладу
1.9. У будівлі та на території закладу відсутні
ризики травмування учасників освітнього процесу.
1.10. Дотримання вимог охорони праці, безпеки
життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних
ситуацій.
2. Навчально-методичні умови.
2.1. Освітній простір групових приміщень та інших
основних приміщень забезпечує реалізацію завдань освітньої програми та мотивує
здобувачів дошкільної освіти до оволодіння різними видами компетенцій.
2.2. Компоненти предметно-просторового
розвивального середовища у групах відповідають освітній програмі та віковим
можливостям дітей (розвивальні осередки), сучасним вимогам (трансформованість,
поліфункціональність, варіативність, доступність, безпека),
2.3. Добір
іграшок, посібників та обладнання відповідає встановленим вимогам. Для занять з
використанням комп'ютерів та технічних засобів навчання створено відповідні
умови.
2.4. Забезпеченим
умов для інклюзивного навчання здобувачів освіти.
2.5. Врахування
національно-культурних, кліматичних умов, в яких здійснюється освітній процес.
3. Психолого-педагогічні умови.
3.1. Забезпечення
емоційного благополуччя через безпосереднє спілкування з кожною дитиною;
шанобливе ставлення дорослих до людської гідності кожної дитини, до її почуттів
і потреб; формування та підтримка її позитивної самооцінки, впевненості у
власних можливостях і здібностях.
3.2. Використання
в освітній діяльності форм і методів роботи з дітьми, що відповідають їхнім
віковим та індивідуальним особливостям (неприпустимо як штучне прискорення, так
і штучне уповільнення розвитку дітей).
3.3. Побудова
освітньої діяльності на основі взаємодії дорослих з дітьми, орієнтованої на
інтереси і можливості кожної дитини.
3.4. Підтримка
дорослими позитивних, доброзичливих відносин між дітьми, зокрема які належать
до різних національно-культурних, релігійних спільнот і соціальних верств, а
також мають різні (зокрема обмежені) можливості здоров'я; розвиток у дітей
комунікативних здібностей, що дають змогу вирішувати конфліктні ситуації з
однолітками; розвиток вміння працювати в груш однолітків в різних видах
діяльності.
3.5. Підтримка
ініціативи і самостійності дітей через створення умов для вільного вибору
специфічних для них видів діяльності, учасників спільної діяльності та спілкування;
для прийняття дітьми рішень, прояву своїх почуттів та висловлювання думок.
3.6. Здійснення
системної роботи з виявлення, реагування та запобігання булінгу, іншому
насильству. Захист дітей від усіх форм фізичного і психічного насильства.
3.7. Партнерська
взаємодія з батьками. Підтримка батьків (законних представників) у вихованні та
розвитку дітей, охороні й зміцненні їхнього здоров’я, залучення сімей
безпосередньо в освітню діяльність.
4. Медико-соціальні
умови.
4.1. Створення
умов для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я дітей.
4.1.1. Функціонування
медичного кабінету з відповідним медичним обладнанням для проведення
профілактичних оглядів.
4.1.2. Медичне
обслуговування дітей здійснюється медичними працівниками (медичною сестрою
старшою) відповідно до їхніх функціональних обов’язків, у разі потреби
надається до медична допомога.
4.1.3. Організація
заходів щодо дотримання протиепідемічного режиму.
4.1.4. Проведення
медичними працівниками санітарно-просвітницької роботи (гігієнічне виховання
дітей, формування навичок здорового способу життя тощо) з працівниками закладу
дошкільної освіти і батьками вихованців.
4.15. Планування н проведення
фізкультурно-оздоровчої роботи у різних організаційних формах.
4.1.6. Наявність
фізкультурно-спортивного обладнання та інвентарю для розвитку рухових якостей
здобувачів дошкільної освіти.
4.1.7. Планування
та здійснення медико-педагогічного контролю за організацією фізичного виховання
(2 рази на навчальний рік),
4.1.8. Проведення
контролю за станом здоров'я дітей, за санітарно-гігієнічним режимом у закладі
дошкільної освіти.
4.1.9. Надання
рекомендацій з режиму адаптації дітей в закладі дошкільної освіти, визначення
функціональної готовності дітей до навчання у школі тощо.
4.2. Створення умов для якісного харчування
здобувачів дошкільної освіти.
4.2.1. Забезпечення
різного корисного та збалансованого харчування, що відповідає потребам усіх
здобувачів дошкільної освіти.
4.2.2. Виконання
норм харчування.
4.2.3. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог щодо
харчування здобувачів дошкільної освіти.
4.2.4. Сприяння
формуванню культурно-гігієнічних навичок здобувачів освіти у процесі
організації харчування.
4.2.5. Здійснення
контролю за організацією харчування та дотриманням питного режиму.
5. Умови
інклюзивної освіти.
5.1. Розроблення
індивідуальних програм розвитку для осіб з особливими освітніми потребами.
5.2. Облаштування
та використання ресурсної кімнати чи осередків.
5.3. Формування
команди психолого-педагогічного супроводу та здійснення злагодженої діяльності.
5.4. Вивчення
потреб учасників освітнього процесу для адаптації освітнього середовища з
урахуванням принципів універсального дизайну тощо.
Напрям
2. Система оцінювання здобувачів освіти
1. Моніторинг індивідуального розвитку дає змогу визначити рівень компетентності вихованців відповідно до змісту освітніх напрямків Базового компонента дошкільної
освіти:
-
рухова і
здоров’язбережувальна,
-
особистісна,
-
ігрова,
-
предметно-практична та технологічна,
-
сенсорно-пізнавальна,
логіко-математична та дослідницька,
нові:
-
природничо-екологічна
з навичками, що орієнтовані на сталий
розвиток,
-
соціально-громадянська, комунікативна,
-
мовленнєва,
художньо-мовленнєва,
-
мистецько-творча
(художньо-продуктивна, музична, театралізована).
2. Очікувані результати навчання здобувачів дошкільної освіти містяться в
освітніх програмах, за якими організовано освітній процес у закладі дошкільної
освіти (ст. 23 Закону України «Про дошкільну освіту»).
3. Методику моніторингу індивідуального розвитку здобувачів дошкільної освіти
— процеси, параметри, критерії, інструменти
та методи — затверджує педагогічна рада строком на п'ять років, зберігається в групах і методичному кабінеті у теках відповідно до вікової категорії здобувачів освіти.
4. Періодичність проведення моніторингу — двічі на рік:
- на початку навчального року (жовтень) — проводиться з метою виявлення рівня
розвитку дітей і коригування освітнього процесу по розділах освітньої програми
з тими дітьми, які можуть успішно освоювати освітню програму, але потребують
індивідуальної роботи;
- у кінці навчального року (квітень-травень)
— з метою порівняльного аналізу результатів на початок і кінець року.
Можливе додаткове обстеження (в січні) особливостей динаміки розвитку окремої дитини ( у разі потреби).
5. Інформація, отримана у процесі моніторингу з подальшим її аналізом, з основою для ухвалення управлінських рішень про підвищення ефективності
освітнього процесу.
6.
Педагоги
аналізують результати моніторингу, визначають рівень ефективності педагогічних
впливів стосовно кожної дитини,
вибудовують картину індивідуальної траєкторії розвитку і оцінюють єдину
картину в віковій групі загалом. Роблять висновки і розробляють своєчасні
коригувальні дії.
7.
Підсумки
Моніторингу дають можливість бачити індивідуальні та групові результати організованого
педагогами освітнього процесу. Оброблені результати такого
аналізу є основою конструювання освітнього процесу на новий навчальний рік,
виведення річних завдань тощо.
8.
Вихователь-методист на основі висновків педагогів
розробляє аналітичну довідку, формулює
рекомендації щодо вдосконалення освітнього процесу на новий навчальний рік та особливостей
коригування перспективного плану освітнього процесу у групах.
9. Аналітична довідка за результатами Моніторингу
вводиться у склад підсумкового аналізу діяльності закладу дошкільної освіти за
навчальний рік, обговорюється на засіданні педагогічної ради, що впливає на
визначення річних завдань діяльності на новий навчальний рік.
Напрям
3. Оцінювання педагогічної діяльності
педагогічних працівників
1.
Оцінювання
професійної діяльності педагогів відбуваються під час атестаційного та
міжатестаційнного періоду.
2.
Оцінювання
професійної діяльності педагогів під час атестаційного періоду.
2.1.
Атестаційний період визначається навчальним
роком, у який передбачена
атестація педагогічного працівника. У цей період відповідно до індивідуального
плану підготовки та проходження атестації здійснюється система заходів,
спрямованих на комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних
працівників, яке передбачає розгляд матеріалів з досвіду роботи, вивчення
необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж
усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об'єктивного
оцінювання є всебічний аналіз освітнього процесу, організованого педагогом,
який атестується, вивчення думки батьків та колег тощо.
2.2.
Характеристика
діяльності педагога відповідної кваліфікації визначається відповідно до
Порядку підвищення кваліфікації.
2.3.
Педагог,
який атестується здійснює самоаналіз професійної діяльності, виходячи з:
-
динаміки розвитку базових (інтегральних) якостей
дітей;
-
емоційного благополуччя дітей в умовах
організованої та самостійної діяльності;
-
раціональної організації предметно-просторового
розвивального середовища, створення соціальної ситуації розвитку;
-
варіативних форм взаємодії з дітьми;
-
реструктуризації змісту освітньої діяльності:
-
рівня та форми залучення батьків в освітній
процес.
3.
Оцінювання професійної діяльності педагогів у
міжатестаційний період.
3.1. Оцінювання професійної діяльності
педагогів у міжатестаційний період відбувається відповідно до Плану роботи
закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період у процесі
тематичного, підсумкового контролю.
3.2. Критерії та методи оцінювання професійної
діяльності педагогів під час тематичного контролю розробляються з урахуванням
обсягу та змісту теми вивчення. Матеріали зберігаються у методичному
кабінеті.
4.
Під
час підсумкового контролю за результатами діяльності закладу за навчальний рік
здійснюється анкетування педагогів з метою визначення їхніх професійних потреб,
прогнозування методичної роботи, що дає змогу розробити індивідуальний
проектний план розвитку професійної компетентності для кожного педагога та
окреслити пріоритети діяльності закладу на наступний навчальний рік.
5.
Методика формування індивідуального проектного плану
розвитку професійної компетентності педагога як форма самоаналізу здійснюється
відповідно до методичних рекомендацій, за потребою затверджує педагогічна
рада.
6.
Результатом оцінювання професійної компетентності
педагога в атестаційний період є підсумки атестації відповідно до Порядку
підвищення кваліфікації.
7.
Документи,
які засвідчують проведення процедур оцінювання професійної діяльності
педагогічних працівників:
-
План роботи закладу дошкільної освіти на
навчальний рік та літній період;
-
індивідуальний план підготовки та проходження
атестації;
-
протоколи засідання педагогічної ради,
атестаційної комісії;
-
накази
керівника.
Напрям 4. Управлінські процеси закладу
освіти
1.
Визначеність системи планування та організації
діяльності закладу дошкільної освіти.
2.
Сформована стратегія — Програма розвитку закладу
дошкільної освіти, яка відповідає особливостям та умовам діяльності закладу є:
структурованою за блоками чи напрямами діяльності, чіткою й вимірюваною, в
якій відстежується перспективність та спрямованість на підвищення якості
освітньої діяльності.
3.
Про результати реалізації Програми розвитку звітує
керівник на засіданні педагогічної ради, загальних зборах (конференції) колективу.
Проект нової Програми розвитку розробляє творча група учасників освітнього
процесу на основі комплексного самооцінювання, проект обговорюється та
схвалюється на засіданні педагогічної ради, затверджує керівник.
4.
Сформована тактика діяльності — План роботи закладу
дошкільної освіти на навчальний рік та літній період (можуть формуватися
окремими планами):
– враховані визначені у Програмі
розвитку перспективні заходи;
– побудована
на засадах аналізу підсумків діяльності (щорічного самооцінювання) закладу
дошкільної освіти за минулий період;
– структура
та зміст висвітлює систему роботи усіх структур закладу на вирішення річних
завдань та процесів його якісного функціонування та розвитку;
– до
розроблення залучено працівників закладу та батьків здобувачів дошкільної
освіти.
5.
Результати роботи закладу відповідно Плану
розглядаються на засіданнях педагогічної ради.
План обговорюється та схвалюється на засіданні педагогічної ради, затверджує
керівник.
6.
Визначена система планування освітнього процесу усіх
педагогів закладу дошкільної освіти. Види, форма та особливості змістових
компонентів планів педагогів сформовано у методичних рекомендаціях чи у
Положенні про планування освітнього процесу схвалених педагогічною радою.
Ефективність
кадрової політики:
–
укомплектованість
кадрами, освітній рівень педагогів; рівень кваліфікації (динаміка зростання
числа працівників, які пройшли курси підвищення кваліфікації); динаміка
зростання категорійності;
–
створення
умов для постійного підвищення кваліфікації, впровадження педагогічними працівниками
інновацій в освітній процес, залучення до участі педагогів у експериментальній
діяльності;
–
обговорення
питань підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої
творчої ініціативи на засіданні педагогічної ради;
–
відзначення,
матеріальне та моральне заохочення педагогічних працівників до підвищення
якості освітньої діяльності;
– цілеспрямований
методичний супровід професійного зростання педагогів;
– координування
діяльності та взаємин педагогів щодо прийняття та реалізації рішень,
делегування окремих функцій управління;
– формування
та розвиток корпоративної культури.
7.
Організація єдиного інформаційного простору (розвиток
інформаційних систем).
8.
Наявність технологічного обладнання, сайту, програмного
забезпечення.
9.
Наявність загальнодоступних ресурсів (інформаційні
стенди, сайт закладу). Зміст Інформації про діяльність є відповідним вимогам
законодавства, інформація регулярно поповнюється й вчасно оновлюється.
5.
Система контролю за реалізацією процедур
забезпечення якості освіти включає:
-
самооцінку
ефективності діяльності із забезпечення якості освіти;
-
моніторинг
якості дошкільної освіти.
5.1. Моніторинг в закладі
дошкільної освіти здійснюють:
-
завідувач
закладу дошкільної освіти;
-
вихователь-методист;
-
органи,
що здійснюють управління у сфері освіти;
-
Центр
професійного розвитку педагогічних працівників;
-
органи
самоврядування, які створюються педагогічними
працівниками та батьками.
5.2. Методи збору інформації, інструменти
та джерела отримання інформації:
-
опитування;
-
спостереження;
-
вивчення
документації;
-
моніторинг;
-
аналіз
даних та показників, які впливають на освітню діяльність.
5.3. Критерії моніторингу:
-
об’єктивність;
-
систематичність;
-
відповідність
завдань змісту досліджуваного матеріалу;
-
надійність
(повторний контроль іншими суб’єктами);
-
гуманізм
(в умовах довіри, поваги до особистості).
5.4. Очікувані результати:
-
отримання
результатів стану освітнього процесу в закладі дошкільної освіти;
-
покращення
функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття
управлінських та тактичних рішень.
5.5. Підсумки
моніторингу:
-
підсумки
моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в
аналітично-інформаційних матеріалах;
-
за
результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські
рішення щодо планування та корекції роботи;
-
дані
моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних
об'єднань педагогів, нарадах при завідувачу, засіданнях педагогічної
ради.
5.6. Процедурами ВСЗЯО є внутрішній контроль
якості освітньої діяльності (далі — Контроль) та внутрішній моніторинг якості
освіти (далі — Моніторинг), які дають змогу здійснювати систематичний аналіз
якості організації освітнього процесу, його ресурсного забезпечення, результатів.
Процедури ВСЗЯО спрямовані на:
–
удосконалення планування та організації освітнього
процесу, спрямованого на розвиток компетентності здобувачів освіти;
–
посилення кадрового потенціалу закладу освіти та
формування системи методичної роботи, яка сприяє підвищенню професійної
кваліфікації педагогічних працівників;
–
формування й удосконалення необхідних ресурсів для
організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;
–
розвиток інформаційних систем з метою підвищення
ефективності управління освітнім процесом;
–
максимальне усунення ефекту неповноти і неточності
інформації про якість освіти, як на етапі планування освітніх результатів, так
і на етапі оцінки ефективності освітнього процесу по досягненню відповідної
якості освіти.
–
протоколи педагогічної
ради, загальних зборів колективу тощо;
–
накази
керівника.
5.7. Матеріали:
–
проблемний
(комплексний) аналіз;
–
аналіз
підсумків діяльності ЗДО на навчальний рік та літній період;
–
циклограма
внутрішнього контролю ЗДО на навчальний рік;
–
методика(н) моніторингових досліджень за напрямами діяльності.
6. Система й механізми забезпечення академічної доброчесності
6.1.Педагогічні працівники дотримуються
вимог академічної доброчесності:
–
посилаються на
джерела інформації, якщо використано сторонні ідеї, розробки, твердження,
відомості:
–
виконують норми
законодавства про авторське право й суміжні права;
–
надають
достовірну інформацію про :
-
методики й результати досліджень,
-
джерела використаної інформації,
-
власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу)
діяльність;
-
визначають дотримання академічної доброчесності
дітьми;
-
об’єктивно оцінюють результати освітнього
процесу та якості дошкільної освіти дітей.
6.2. Педагогічні працівники обізнані щодо порушення академічної
доброчесності,
-
обман
— неправдиве інформування щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності
чи організації освітнього процесу ;
-
академічний
плагіат — представлення результатів наукової діяльності інших осіб як
результатів власного дослідження, а також відтворення текстів інших авторів без
зазначення авторства;
-
самоплагіат
— представлення своїх уже опублікованих наукових результатів як нових;
-
фабрикація
— вигадування інформації, що використовується в освітньому процесі;
-
фальсифікація
— зміна чи модифікація інформації, яка стосується освітнього процесу;
-
списування
— використання під час письмових робіт зовнішніх джерел інформації, крім
дозволених;
-
хабарництво
— надання або отримання коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ чи
пропозиція щодо цього, щоб отримати переваги в освітньому процесі;
-
необ’єктивне
оцінювання — свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання.
6.3. Відповідальність
педагогічних працівників щодо порушення академічної доброчесності, які
встановлена Законом України «Про освіту»:
-
позбавляються наукового (освітньо-творчого) ступеня чи
вченого звання, педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
-
отримують відмову у присвоєнні ступенів, знань
та категорій;
1. Загальні положення
1.1 Дане Положення регламентує порядок, процедуру і форми проведення контролю якості освітнього процесу ЗДО у вигляді моніторингу (далі – моніторинг) згідно Наказу МОН України від 16.01.2020 № 54 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти» у закладі дошкільної освіти «Золота рибка» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, який забезпечує здобуття дошкільної освіти.
1.2. Нормативною основою моніторингу оцінки якості освіти є: Конституція України, Закон України «Про освіту», Закон України «Про дошкільну освіту», Указ Президента України від 20.03.08 р. № 244/2008 «Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні», «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти» від 04.07.05 р. № 1013.
1.3. Моніторинг – це форма організації, збору, системного обліку та аналізу інформації про організацію і результати освітнього процесу для ефективного вирішення завдань управління якістю освіти.
1.4. Внутрішній моніторинг діяльності ЗДО «Золота рибка» є складовою частиною системи освітнього моніторингу, яка передбачає збирання (первинні дані), оброблення (аналіз і оцінка якості освіти), зберігання (формування і ведення бази даних) та розповсюдження інформації про стан освіти (адресне забезпечення користувачів статистичною й аналітичною інформацією), прогнозування на підставі об'єктивних даних динаміки й основних тенденцій її розвитку, розроблення рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення якості надання освітніх послуг закладом, формування завдань, тестів іншого інструментарію для оцінки якості освітнього процесу з методичними рекомендаціями.
1.5. Під контролем у вигляді моніторингу розуміється діагностичний контроль, у результаті якого вивчаються умови, процес, результати освітньої діяльності з метою виявлення їх відповідності законодавчим, нормативно-правовим, інструктивно-методичним документам про дошкільну освіту.
1.6. Положення схвалюється педагогічною ЗДО, затверджується наказом завідувача ЗДО.
1.7. Заклад у своїй діяльності керується чинним законодавством, нормативно-правовими актами з питань організації освітнього процесу та даним Положенням.
1.8. Положення поширюється на всіх працівників закладу дошкільної освіти та учасників освітньої діяльності.
2. Мета моніторингу
2.1. Отримання оперативної, точної інформації про стан реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти
2.2. Виявлення дійсних результатів дошкільної освіти і можливості на цій основі коректувати програму розвитку ЗДО.
2.3. Виявлення реального рівня кваліфікації педагогічних кадрів, їх підготовленість до вирішення інноваційних завдань.
2.4. Відстеження динаміки освітніх послуг, ефективність управління освітньою діяльністю.
2.5. Аналітичне узагальнення результатів діяльності ЗДО.
3. Завдання моніторингу
3.1. Отримання об'єктивної інформації про якість освіти вихованців ЗДО, прогнозування її розвитку;
3.2. Оцінювання стану освіти в ЗДО відповідно до завдань державної політики в галузі дошкільної освіти;
3.3. Виявлення типових ознак успіху та недоліків управлінської і педагогічної діяльності ЗДО.
4. Функції моніторингу:
4.1. Отримання порівняльних даних, виявлення динаміки і факторів впливу на динаміку.
4.2. Упорядкування інформації про стан і динаміку якості освітнього процесу.
4.3. Координація діяльності організаційних структур (творчі групи), задіяних у процедурах моніторингу.
5. Предмет моніторингу
Предметом моніторингу є якість освіти і виховання як системоутворюючий фактор освітнього процесу ЗДО.
6. Об'єкти моніторингу
Об'єктом моніторингу є система організації освітнього процесу ЗДО.
6.1. Освітнє середовище:
- ресурсне забезпечення (фінансове, матеріально-технічне, санітарно - гігієнічне);
- навчально-методичне забезпечення;
- кадрове (педагогічне) забезпечення освітнього процесу
- інформаційне забезпечення;
- академічна доброчесність.
6.2. Освітній процес:
- планування освітнього процесу;
- зміст освітньої діяльності;
- упровадження освітніх інновацій;
- розвиток професійної компетентності педагогів;
- психологічний супровід освітньогого процесу;
- участь батьків, громадськості в освітньому процесі..
6.3. Педагогічні працівники :
- рівень професійної компетентності;
- якість і результативність педагогічної роботи;
- рівень інноваційної діяльності;
- аналіз педагогічних ускладнень (через анкетування);
- самоосвітня діяльність.
7. Види моніторингу
7.1. За етапами навчання: стартовий, рубіжний, підсумковий.
7.2. За часовою залежністю: поточний, випереджаючий.
7.3. За частотою процедур: разовий, періодичний, систематичний
8. Напрями моніторингу:
- моніторинг узгодження управління (якщо ЗДО відповідає певним стандартам у дошкільній освіті, автоматично забезпечується адекватний рівень її діяльності);
- діагностичний моніторинг (визначення рівня навичок вихованців незалежно від їх особистості);
- динамічний моніторинг (багаторазовий замір певних характеристик під час усього циклу діяльності);
- психологічний моніторинг (постійне відстеження певних особливостей у ході освітньої діяльності);
- внутрішній моніторинг ефективності (спостереження за динамікою становлення колективу, прогнозування проблем, які можуть з'явитися у майбутньому);
- педагогічний моніторинг (супровідний контроль та поточне коригування взаємодії педагога і вихованця під час освітньої діяльності);
- моніторинг результативності освітнього процесу (показує загальну картину дій усіх факторів, що впливають освітній процес, і визначає напрями, які потребують більш детального дослідження).
9. Форми моніторингу
9.1. Самооцінка власної діяльності на рівні педагога, адміністратора.
9.2. Внутрішня оцінка діяльності адміністрацією ЗДО.
9.3. Зовнішнє оцінювання діяльності замовниками освітніх послуг, органами управління освітою.
10. Етапи проведення моніторингу
10.1. Терміни проведення моніторингу визначаються планом роботи ЗДО на рік.
10.2. Моніторинг включає три етапи:
а) підготовчий – визначення об'єкта моніторингу, визначення мети, критерії оцінювання, розробка інструментарію і механізму відстеження, визначення термінів;
б) практичний (збір інформації) – аналіз документації, тестування, анкетування, цільові співбесіди, самооцінка тощо;
в) аналітичний – систематизація інформації, аналіз інформації, коректування, прогнозування, контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень.
11. Процедура підготовки та проведення моніторингу
11.1. Моніторинг проводиться у такі етапи:
- планування та підготовка моніторингу;
- визначення критеріїв і показників оцінювання результатів дослідження
- розробка Програми;
- проведення дослідження;
- збір та оброблення результатів моніторингу;
- аналіз та інтерпретація (узагальнення та пояснення результатів, визначення закономірностей, формулювання висновків тощо) результатів моніторингу;
- оприлюднення результатів моніторингу (інформування про результати моніторингу).
11.2. Методами проведення дослідження під час моніторингу можуть бути:
- опитування (анкетування, інтерв'ювання);
- тестування;
- спостереження за освітнім процесом та освітньою діяльністю;
- фокус-група;
- аналіз документації ЗДО.
11.3. Моніторинг може проводитися у формі:
- безпосереднього одержання інформації від учасників дослідження (за допомогою спостереження, інтерв'ювання тощо);
- опосередкованого одержання інформації від учасників дослідження (у письмовій та/або електронній формі, із залученням експертів тощо);
- одержання інформації без залучення учасників дослідження (за допомогою вивчення документації, статистичної або оперативної інформації тощо).
- Моніторинг може проводитися з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних і цифрових технологій, у тому числі дистанційно.
11.4. Під час проведення дослідження можуть використовуватися фронтальна, групова або індивідуальна робота учасників дослідження.
11.5. Програма моніторингу розробляється та затверджується суб'єктом моніторингу. Якщо зовнішній моніторинг ініціював інший суб'єкт, Програма погоджується з ініціатором моніторингу.
11.6. Програма моніторингу оприлюднюється у будь-який спосіб, визначений суб'єктом моніторингу та узгоджений з ініціатором моніторингу (за його наявності).
11.7. У Програмі моніторингу визначаються мета і завдання, суб'єкти, об'єкт(и), форми та методи, індикатори, умови (у тому числі місце проведення), процедури проведення відповідного моніторингу, порядок визначення результатів моніторингу, строки та форми узагальнення результатів моніторингу, а також оприлюднення результатів моніторингу (інформування про них).
11.8. У Програмі моніторингу обов'язково зазначається вид моніторингу. Суб'єкт моніторингу також може зазначити у Програмі про належність моніторингу, що проводитиметься, до інших видів моніторингових досліджень, визначених за певними науково обґрунтованими ознаками.
11.9.До Програми додається графік проведення моніторингу.
11.10. Програма моніторингу розробляється на основі науково обґрунтованої методології з урахуванням вікових особливостей учасників моніторингу.
11.11. У разі проведення моніторингу на міжнародному рівні його Програмою вважаються програмні документи щодо відповідного моніторингу, розроблені міжнародною організацією, яка проводить моніторинг. Така Програма не потребує затвердження або погодження в Україні.
11.12. Моніторинг проводиться в терміни, визначені у Програмі.
11.13. При визначенні термінів проведення моніторингу суб'єкт моніторингу має враховувати можливі ризики, пов'язані з надмірним навантаженням на здобувачів освіти та педагогічних працівників внаслідок збігу кількох контрольно-вимірювальних заходів (зовнішнє незалежне оцінювання, державна підсумкова атестація тощо).
Термін проведення зовнішнього моніторингу має бути узгоджений суб'єктом моніторингу із закладом освіти (учасником моніторингу) і визначений у графіку проведення моніторингу.
11.14. Моніторинг проводиться державною мовою.
11.15. Місцем проведення зовнішнього моніторингу є заклад освіти, де працюють педагогічні працівники..
12. Функціональні обов'язки учасників моніторингу
12.1. Керівництво ЗДО:
- розробляє і втілює внутрішньосадову систему моніторингу якості освіти і виховання;
- установлює і затверджує порядок, періодичність проведення моніторингових досліджень;
- визначає шляхи подальшого розвитку ЗДО.
12.2. Робоча група моніторингу:
- проводить моніторингові дослідження;
- аналізує результати моніторингу;
- веде облік результатів моніторингу;
- розробляє рекомендації з усунення виявлених недоліків.
12.3. Педагог:
- визначає й аналізує рівень освітніх досягнень вихованців згідно з вимогами Базового компоненту за результатами тестування, підсумкових моніторингів двічі на рік ( вересень, квітень);
- визначає шляхи підвищення навчальних досягнень вихованців;
- своєчасно подає інформацію для моніторингу.
13. Критерії щодо здійснення внутрішнього моніторингу:
- об'єктивність з метою максимального уникнення суб'єктивних оцінок, урахування всіх результатів (позитивних і негативних), створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу;
- надійність результатів, що отримуються при повторному контролі, який проводять інші особи;
- систематичність у проведенні етапів і видів досліджень у певній послідовності та за відповідною системою;
- гуманістична спрямованість з метою створення умов доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату.
- результати моніторингу мають тільки стимулюючий характер для змін певної діяльності.
14. Прогнозовані результати моніторингу
Проводячи внутрішній моніторинг, заклад дошкільної освіти має орієнтуватися на такі результати:
- підвищення якості надання освітніх послуг, формування позитивного іміджу, престижності та конкурентноспроможності ЗДО;
- створення необхідних умов для творчої діяльності учасників освітнього
процесу, виявлення і підтримка обдарованої молоді, підняття престижу творчих педагогів;
- упровадження освітніх інновацій, сучасних інформаційних технологій для оновлення змісту освіти й форм організації освітньої діяльності;
- активізація роботи адміністрації і педагогічого колективу закладу дошкільної освіти, вироблення навичок контрольно - аналітичної діяльності, самооцінки та саморегуляції;
- удосконалення управління закладом дошкільної освіти, вироблення і корегування управлінських рішень, планування і прогнозування розвитку
закладу дошкільної освіти.
15. Підсумки моніторингу
15.1. Підсумки моніторингу проводяться двічі на рік (жовтень/травень).
15.2 Підсумки моніторингу оформляються в схемах, таблицях, діаграмах, висвітлюються в довідково-аналітичних матеріалах, які мають конкретні, реально виконувані рекомендації.
15.3. Підсумки моніторингу можуть обговорюватися на засіданнях педагогічної ради, нарадах при завідувачі, педгодинах.
15.4. За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення, видається наказ, оформляється ана-літична довідка, здійснюється планування і прогнозування розвитку ЗДО.
16. Контроль за проведенням моніторингу здійснює методична служба закладу.
17. Дане Положення може бути змінено чи доповнено рішенням педагогічної ради ЗДО.