Українська мова перлина вічності






9 листопада Україна святкує День української писемності та мови. Це свято було встановлено Указом Президента України Леонідом Кучмою в 1997 році, і відзначається на честь українського літописця Нестора – автора безсмертної праці «Повість минулих літ», послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія . Саме з нього, вважають дослідники, і починається писемна українська мова.
Мелодійна, ніжна, солов’їна – не вистачить слів, щоб описати нашу рідну українську мову. Сьогодні нею розмовляють близько  45 мільйонів людей, і вона входить до другого десятка найпоширеніших мов світу. Українська мова є перлиною вічності для українського народу. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами нашої держави: у Росії, Білорусії, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах.
 Кожний народ, держава, дбають про престиж своєї мови – її авторитет у міжнаціональному та міжнародному спілкуванні. Престиж або авторитет мови, як і народу держави, залежить  від багатьох чинників. Насамперед, це проявляється в тому, які суспільні функції виконує мова, яку інформацію вона фіксує і передає, скільки людей нею користуються та інше. Престижу мови сприяє її державність і патріотичне ставлення до неї її носіїв. Українська мова – багата, ніжна і ласкава, мудра, доброзичлива, глибокодумна, чиста, правдива. Згадайте яка гарна та красива українська пісня, яка мелодійна українська мова. За своєю мелодійністю вона займає друге місце в світі після італійської. Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. З малечку, виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен, в першу чергу створити в своїй душі світлицю, у якій зберігається найцінніший скарб – мова. Саме мова є основною ознакою нації, бо формує національний менталітет, є живим свідком історії народу, зберігає його культурні здобутки, є визначальним чинником життя людини і суспільства.
  Ми низько вклоняємося нашим пращурам за воістину солов’їну мову! І нам – тим, хто живе нині на прадавній матінці-землі, треба багато зробити, щоб усі українці відчули велич та красу своєї мови.

 Мова кожного народу
Неповторна і своя.
В ній гримлять громи в негоду
В житті – трелі солов’я.
На своїй природній мові
І потоки гомонять.
Зелен клени у діброві
По-кленовому шумлять,
Солов’їну, барвінкову,
Колосисту на віки –
Українську рідну мову в дар дали мені батьки.
Берегти її й плекати
Будем всюди й повсякчас,
Бо ж єдина – так як мати –
Мова в кожного із нас.
 Великий вклад у становлення української мови і літератури зробив геніальний поет Т.Г.Шевченко. Він розкрив силу і красу рідного слова.
Ну щоб, здавалося слова…
Слова та голос - більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує!.. Знать, од Бога
І голос той і ті слова
Ідуть меж люди! – писав з проникливістю поет.
 Ми вихователі ДНЗ « Золота рибка» м. Комсомольськ, збагачуємо знання дітей про поетів, письменників, про їх твори, виховуємо любов до національних традицій народної мудрості, до краси і гармонії рідного слова, показуємо її красу і багатство, розвиваємо бажання вивчати українську мову, виховуємо любов і повагу до рідного слова маленьких дошкільнят, ми залучаємо батьків до активної участі у тижні української мови та писемності. 
  В рамках відзначення Дня української писемності та мови, в ДНЗ «Золота рибка» відбулися ряд заходів, в ході яких діти знайомились з красою рідної мови.




Вихователі збагатили знання дітей про поетів, письменників, про їхні твори, відвідавши літературну вітальню «Дзвенить струмочком рідна мова».
Перетворившись на справжніх працівників народознавчого музею, вихованці старших груп розповідали одноліткам про минуле нашого народу, національні традиції, народну мудрість.

Залучали і  батьків до активної участі у відзначенні Дня української мови та  писемності,  саме вони створили  малюнковий парад «Україна – єдина країна, мова її солов’їна!»  і виставку поробок «Ой роде наш красний, роде наш прекрасний», таким чином показавши красу і багатство  рідного слова, розвиваючи бажання вивчати українську мову.


Змалечку, виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен в першу чергу створити в своїй душі світлицю, у якій зберігається найцінніший скарб – мова. Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях!

 Ой, яка чудова,
Світла і багата
Українська  мова,
Мова мами й тата!
Мова мами й тата,
Діда і бабусі.
Знаю її добре,
Ще краще навчуся.
  
  Тож не будемо залишатися байдужими до української мови, бо це – наша національна гордість, що її треба оберігати і цінувати!
  Заліван М.А., вихователь ДНЗ