Міжнародний день музеїв

Міжнародний день музеїв з’явився в календарі в 1977 році, коли на черговому засіданні ICOM (International Council of Museums - Міжнародна рада музеїв) була прийнята пропозиція російської організації про встановлення цього свята. І з 1978 року цей день відзначається щорічно більш ніж у 150 країнах Світу.

   За словами Жака Перо, президента ICOM, «музеї повинні зайняти місце в серці суспільства і бути відкритими громадськості. Розвиток наших установ залежить у великій мірі від допомоги громадськості, і ми повинні запропонувати їй можливість підтримати наші цілі і взяти участь в нашій роботі. Таким чином, необхідно, щоб музеї та суспільство працювали разом, в дусі творчості та інновацій».

Прийнято вважати, що через музеї суспільство висловлює своє ставлення до історико-культурної спадщини, і з цим важко не погодитись. Збираючи і зберігаючи пам’ятки матеріальної і духовної культури, вони ведуть велику науково-освітню та освітньо-виховну роботу.

В наш час велику роль в дошкільній освіті відводять музейній педагогіці. За визначенням              О. Медведєва, М. Юхневича «Музейна педагогіка - це наукова дисципліна на перетині педагогіки, психології, музеєзнавства, мистецтва і краєзнавства. Предметом музейної педагогіки є проблеми, пов'язані зі змістом, методами і формами педагогічного впливу музею, з особливостями цього впливу на різні категорії населення, а також з визначенням музею в систем закладів освіти».                                                                                                                                                          Педагогічний колектив нашого дошкільного закладу розділяє погляди науковців, педагогів, психологів і підтримує думку про те, що музей здатний збагатити дитину враженнями від нових, незнайомих предметів, які вона ніколи не бачила й не могла бачити в доступній їй діяльності, сприяє формуванню творчої особистості, яка, засвоївши текст гуманітарної культури та мистецтва, включає його в контекст власного життя. Звісно, в умовах дитячого садка створити справжній музей немає змоги: бракує оригінальних експонатів, відсутня охорона й музейні працівники. Та проте, нашим педагогам дещо вдається втілити в життя . Цього року  в нашому дошкільному навчальному  закладі «Золота рибка» на базі міні-музею було створено  «Стіну пам‘яті», приурочену 71-й річниці перемоги у Другій світовій війні.

На стіні розміщено портрети та бойовий шлях прарадів вихованців нашого закладу, які віддали своє життя заради мирного та світлого майбутнього. Діти мають змогу відвідати це місце, разом з вихователем помандрувати  сторінками історії, дізнатися про життєвий шлях своїх предків та про ті доленосні події. Очі малюків в цей час запалюються іскрами незвичайної гордості, бо там  знаходяться не просто портрети, а рідні серцю люди. Тема війни торкається не тільки дорослих, але і найменше наше покоління. І ми, педагоги, повинні докласти безліч зусиль аби діти змогли більше дізнатися про історію своєї  Батьківщини та людей, яких ніколи не повинна стерти пам’ять. Бо «Ніхто не забутий - ніщо не забуте!»                                                                                                     
 Ніхто не забутий.
 На полі ніхто не згорів:
 Солдатські портрети
 На вишитих крилах пливуть…

І доки є пам'ять в людей,
І живуть матері,
Допоки й сини, що спіткнулись об кулі,
Живі!
Б. Олійник

Варто пам’ятати: процес пізнання цього світу значно важливіший, ніж самі знання. Спільна справа дитини і дорослого обов’язково дасть чудовий результат. І як вершина всього – відчуття близькості, взаєморозуміння, бажання й надалі діяти разом.
   У дошкільному віці починається фактичне становлення особистості. Тому прагнемо не лише дати дитині уявлення про навколишній світ, але й виділити при цьому такі змістові опорні моменти, які слугуватимуть їй у майбутньому ціннісними орієнтирами.
    Хочеться, щоб наші діти не змаліли духовно, щоб не виростали, як оте перекотиполе, без роду і племені, байдужими до рідної землі, щоб уміли берегти найкращі традиції минулого. Адже Україна з давніх–давен славилися розмаїттям народних свят, звичаїв, обрядів. Наші діди й прадіди берегли духовні надбання українців, передавали їх з роду в рід, з покоління в покоління для того, щоб нащадки не втратили своє коріння, свій родовід, свою історію.
    І ми, сучасні педагоги, повинні продовжувати цей духовний зв’язок.           18 травня  професійне свято усіх працівників музеїв. У цей святковий день  ми бажаємо їм успіхів та удачі, адже саме завдяки цим людям ми маємо змогу на власні очі побачити історичну та культурну спадщину, що дісталася нам від наших пращурів, і яку ви ретельно оберігаєте.                                                    

 Дякуємо вам ще й за те, що створена вами своєрідна "машина часу" має змогу хоча б на декілька хвилин перенести нас у світ прадавніх історій та легенд.

                                               Ковтун А.В., вихователь ДНЗ «Золота рибка»