'У сім'ї з'явилося немовля, якому тепер
необхідно більше уваги й у мами стало обмаль часу на його старшого брата чи
сестру. Якщо за таких обставин відвести дитину до дитячого садка, вона
відчуватиме себе непотрібною, вирішить, що її намагаються позбутися через те,
що тепер любитимуть не її, а нового маленького члена сім'ї.
Така ситуація лише
ускладнить входження дитини в групу дитячого садка. До народження братика чи
сестрички дитину треба готувати заздалегідь, пояснюючи, що немовля
потребуватиме піклування і уваги старшого братика (чи сестрички), а пізніше,
коли дитина підросте, він (вона) зможе з ним гратися, навчити її багато чого
як старший(ша) і доросліший(ша). Дитину можна віддавати в дитячий садок не
раніше, як за півроку після народження немовляти, коли вона звикне до нього і
буде впевнена, що батьки її не розлюбили.
Батьки розлучаються. У тому, що тато йде з дому назавжди, дитина вбачає свою провину: «Я погано
себе поводив, не слухався, от тато мене і розлюбив». Для дитини це трагедія. А
якщо й мама ще віддає її чужим тьотям у чужий дім, який має назву «дитячий
садок», то для дитини це буде означати, що мама вирішила її покинути. Цей
стрес дитина буде переживати дуже складно, що може позначитися на її здоров'ї.
Під час і одразу після розлучення мама повинна піклуватися про дитину зі значно
більшою любов’ю і ласкою, ніж це було раніше, а тато — якомога частіше
приходити до дитини, запевняючи її в тому, що любить як і раніше, просто ночувати
буде в іншому місці. Щойно дитина заспокоїться і звикне до такої ситуації, а
відбудеться це не раніше як через три-п’ять місяців, можна порушувати питання
про дитячий садок.
Сім'я нещодавно переїхала (менше як один чи півтора місяці). Масштаб переміни не дуже істотний:
змінили лише квартиру чи місто. Дитина має прийняти ці зміни й адаптуватися до
нових стін, нових меблів, нових людей, що поруч — сусідів, дітей на ігровому
майданчику в дворі; можливо, змиритися, що бабуся тепер далеко й вже не буде
щодня бачитися з нею. Таке звикання відбувається легше, оскільки мама й тато
поруч, разом з дитиною, але накладати дві події: переїзд і вступ до дитячого
садка не варто саме з погляду на збереження здоров’я дитини.
Якщо за півтора або за два з половиною місяці від початку відвідування
дитиною дитячого садка батьки планують відпустку, тобто вона не ходитиме
до дитячого садка від двох до шести тижнів. За такої тривалої перерви адаптація
починається спочатку, дитина знову має звикати до всіх особливостей дитячого
садка. А тому перше входження дитини в умови закладу дитячого садка ліпше
планувати після відпустки.
Дитина нічого не вміє робити самостійно, і батьки хочуть, щоб саме вихователька навчила їхню дитину вдягатися,
вмиватися, тримати ложку і виделку в руках та користуватися туалетом. Над
таким непристосованим новачком стане посміюватися і вихователь (який ангельський
характер він не мав би), і діти, які зазвичай чітко помічають промахи інших і
наслідують вихователя. Не варто робити зі своєї дитини посміховисько й сприяти
формуванню у неї комплексу меншовартості. Ліпше навчити дитину всьому
заздалегідь або почекати трохи з приходом до дитячого садка, надавши їй
природній час для оволодіння необхідними побутовими вміннями й навичками. Якщо
дитина й має чогось навчитися в дитячому садку, так це гри та спілкування з
однолітками.
Дитина нещодавно перенесла важке захворювання і є заслабкою. Почекайте, зміцніть здоров'я дитини. Щойно імунітет поліпшиться, можна її
поступово ознайомлювати з дитячим садком.
За матеріалами "Практичний психолог" №6,2013