НОВІ ДІТИ: практикум для батьків і фахівців


Про те, що сьогоднішні діти не такі, як іще десять років тому, говорять і досвідчені вихователі, і науковці. Багатьох сучасних до­шкільнят називають “складними”, їхні інтереси, висловлювання,вчинки нерідко не лише бентежать дорослих, а й заганяють у глухий кут. Як зрозуміти цих дітей і як взаємодіяти з ними? Сьогодні  пропонуєм   практичні поради які допоможуть педагогам і батькам обрати правильну тактику виховного впливу.

Правила взаємодії,з дитиною
Висловлюйте дитині свої виховні настанови наодинці — вдома, чи в приміщенні дитячого садка.
Малюку легше впоратися із самим собою в просторі кімнати, а не на безмежній території вулиці. Він краще зрозуміє інструкції дорослого, менше розпорошуватиметься його увага та мен­ше знайдеться глядачів, яким він охоче демон­струватиме свою істерику.
Погодьтеся: дитину завжди складніше заспо­коїти на вулиці, на майданчику. Крім того, там у вас там буде багато»порадників і помічників», чия думка не завжди збігатиметься з вашою, та й просто цікавих глядачів.
Будьте послідовні  й невідступні
Якщо ввели якесь правило, завжди дотримуйтесь його незалежно від настрою, втоми або зайнятості.
Дуже часто доводиться спостерігати таку кар­тину. Дорослий дозволяє дитині те, що вчора за­бороняв, щоб спокійно поговорити по телефону, закінчити якусь справу абощо. У дитячому садку так само можна спостерігати подібну помилку. Ще вчора вихователь забороняв дітям будува­ти пісочний будинок на асфальтованій алейці, а сьогодні вони встигли звести там фортецю, поки дорослі обмінювалися новинами. Дитина не може прорахувати, чому те, що не можна було вчора, можна сьогодні.
Збираючись “повчати” дитину, зважте, чи зможете досягти результату тут і зараз
Чи підходять для цього час і обстановка? Якщо ви не в змозі довести виховний процес до кінця, навіть не починайте розмову на цю тему. Не обтяжуйте дитину нескінченними за­уваженнями та окриками. Не акцентуйте увагу малюка на проблемі, спробуйте все владнати спокійно.
Дуже часто доводиться спостерігати, як до­рослі навіть не помічають, як дратують дітей, роблячи непотрібні зауваження: “Ти куди пі­шов! Не чіпай це! Сиди спокійно!”. Тільки й чути окрики, але при цьому дорослий сам нічого не робить. Пригадайте ситуацію біля телевізора або в ігровій зоні групи. Правильна поведінка дорослого — підійти до дитини й діяти разом з нею. І дарма, що їх у групі ЗО. Візьмете під контроль найактивніших, й інші поводитимуться спокійніше.
Роблячи дитині зауваження, використовуйте менше слів
Окриками й дистанційним керуванням дити­ну заспокоїти не можна! Говоріть тихо, чітко, двома-трьома простими реченнями. Не повто­рюйтеся.
Якщо ви кажете: “Ти куди пішов?!”, розбе­ріться із самим собою. Ви запитуєте чи заборо­няєте? Якщо запитуєте — це вам потрібно для інформації? Якщо забороняєте, продовжте: “Ти куди пішов? Туди йти небезпечно!”. І будьте на­поготові до подальших дій, якщо дитина не по­слухається
Перш ніж щось вимагати від дитини, подумайте, як ви діятимете, якщо вона вас не послухається
Це стосується як правил і принципів, уже відо­мих дитині, так і нових важливих зауважень.
І наостанок ще кілька порад.
Бажаючи переключити дитину на інший вид ді­яльності, варто попереджати її про це заздале­гідь, поки не сформується правильне розуміння інструкцій дорослих.
Суміш з поспіху, вседозволеності, батьківської безвідповідальності формує сучасного малюка запальним, нетерплячим, таким, що не визнає заборон та авторитетів.
Правильна, спланована, обміркована, усвідом­лена, послідовна й систематична поведінка дорос­лого здатна усунути аномалії поведінки дитини. Поводячись правильно, ми зможемо розви­нути у малюка саморегуляцію й самоконтроль, добру увагу, скоригувати процеси збудження й гальмування не тільки в дитини а й, як наслідок, у самого себе. Пригадується відома вчительська репліка: “Так пояснював, що й сам зрозумів”.
Зваживши все, сказане вище, маємо помірку­вати, хто ж погано поводиться. ■
Вихователь – методист Оськіна І.Ф.
Використані матеріали «Дошкільне виховання», 4,2014р.