«Найкращий спосіб зробити дітей хорошими - це зробити їх щасливими» -з цими
словами я розпочинаю та закінчую свій день, адже саме ми - творці майбутнього
наших з вами малюків. Неймовірно
важко назвати більше диво планети, ніж поява на світ дитини. Це крихітне
створіння - не просто маленька копія дорослих людей, які дали йому життя, а
вірний спосіб залишити після себе добрі сходи, яскравий слід. Діти викликають у
нас почуття щирої любові, бажання піклуватися, захистити нових жителів земної
кулі від небезпек і бід. Щорічно 1 червня ми відзначаємо міжнародний День Захисту
дітей. Виявляється, є ще одна дата, може, менш відома, але настільки ж значуща.
Вона носить назву Всесвітнього
дня дітей і припадає
на 20 листопада.
В дитинстві кожен новий день –
знахідка! Як цікаво пізнавати світ, дізнаватися про нове і незвідане, про
відомих людей, далекі країни, про тваринок, екзотичні рослини і предмети, що тебе
оточують!Ось і в нашому дошкільному навчальному закладі «Золота рибка» пропонуємо
нашим малюкам безліч цікавих ігор, що покликані зацікавити , розкрити, захопити
дитячу уяву та фантазію. Коли проводилась інтерактивна
гра «Інтерв’ю», діти розповідали про свою майбутню професію. Від дотепних
коментарів Кості Г. я сміялася до сліз. Коли Маша Б. сказала, що хоче бути
продавцем, Костя відразу попросив знижку
на Маквіни-Тачки. А коли Єва Т. захотіла стати принцесою, Костя запропонував стати її принцем. Бережімо
ці «перли» з дитячих вуст, бо наші крихітки потребують батьківської уваги та
піклування кожного дня, кожної хвилини, а не тільки саме в цей день. В усьому світі сьогодні
налічується величезна кількість дітей, які не мають доступу навіть до найнеобхіднішого:
їжі, чистої питної води, даху над головою. Метою проведення заходів у
Всесвітній день дитини є привернення уваги громадськості до проблем дітей та
спрямування зусиль на якомога швидке вирішення цих проблем на глобальному
рівні.
Дитинство - це коли жовтий колір - яскраво-жовтий, дерева -
живі велетні, а до Місяця можна доторкнутися рукою, коли серед друзів є невидимий
хлопчик, а під ліжком таки хтось живе.
Так, це День дитинства, такого
далекого і близького водночас. А що ж таке оте таємниче і загадкове Дитинство?
Це – блакитне небо, це – мир і щастя, це – веселий гомін юрби, бантики,
скакалки, м’ячики, машинки… Це – все те, чого нам так не вистачає у дорослому
житті.
Ось іде по вулиці маленьке дівчатко з величезними бантами, лялькою в руках, з ніжними щічками - аж завидки беруть! Чи он, хлопчина побіг з такими популярними, як і завжди, пістолетами. Які ж вони усі… справжні! Певно, тільки діти можуть так щиро радіти сонцю, кожному листочку, кожній комашці, так щиро і люблячи тягнути за хвіст кота, і так гірко плакати через розбиті коліна.
Перший клас, перші двійки та п’ятірки, перша любов, перше… та хіба ж все перерахуєш?
Діти, загадкові і таємничі люди. А колись і ми були маленькими, і весь світ широко усміхався до нас. Та як воно швидко тікає, оте таємниче Дитинство. Не встигнеш оглянутись, як воно уже здалеку махає тобі рукою. Дивишся в один, другий бік, чогось шукаєш очима, простягаєш руки до улюбленої іграшки… - і торкаєшся руки своєї дитини. А далі, вже сам вирішуєш, якою дорогою іти, тримаючи ту маленьку, теплу ручку. І стільки усього, стільки усього хочеться ще розповісти, показати! І заспівати про котика, який пливе на золотому човні, і про лисичку, що в саду гуляла!
Ось іде по вулиці маленьке дівчатко з величезними бантами, лялькою в руках, з ніжними щічками - аж завидки беруть! Чи он, хлопчина побіг з такими популярними, як і завжди, пістолетами. Які ж вони усі… справжні! Певно, тільки діти можуть так щиро радіти сонцю, кожному листочку, кожній комашці, так щиро і люблячи тягнути за хвіст кота, і так гірко плакати через розбиті коліна.
Перший клас, перші двійки та п’ятірки, перша любов, перше… та хіба ж все перерахуєш?
Діти, загадкові і таємничі люди. А колись і ми були маленькими, і весь світ широко усміхався до нас. Та як воно швидко тікає, оте таємниче Дитинство. Не встигнеш оглянутись, як воно уже здалеку махає тобі рукою. Дивишся в один, другий бік, чогось шукаєш очима, простягаєш руки до улюбленої іграшки… - і торкаєшся руки своєї дитини. А далі, вже сам вирішуєш, якою дорогою іти, тримаючи ту маленьку, теплу ручку. І стільки усього, стільки усього хочеться ще розповісти, показати! І заспівати про котика, який пливе на золотому човні, і про лисичку, що в саду гуляла!
У
Всесвітній день дитини ми вітаємо всіх наших дітей! Життєвий досвід не тільки
свідчить, а й вчить: не буде дітей - не буде держави. Діти – дзеркало будь-якої
держави, вони її майбутнє. Ми
всім їм бажаємо щастя, усім - і чужим, і своїм, і радісним і сумним. Давайте
будемо пам’ятати, що допомагаємо дітям ставати людьми. Адже тими, ким вони
стануть, залежить і від нас. Нехай ростуть здоровими і будуть коханими, і
будуть справжніми людьми!
Курочкіна
Я.В., вихователь ДНЗ «Золота рибка»